- розбуялий
- —————————————————————————————розбуя́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
розбуялий
Смотреть что такое "розбуялий" в других словарях:
розбуялий — а, е. 1) Який посилився, досяг у своєму вияві великої сили, інтенсивності (про почуття, стихійні сили і т. ін.). 2) Який став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.). Розбуялі хвилі. 3) Який пишно розрісся … Український тлумачний словник
